Про цю велику трагедію Голодомор 1932-1933 років повинен знати весь світ. Зокрема молодь. Ми не маємо право забути. Це наш біль. Це наша пам’ять. Це наша трагедія.

         У Купському НВК підготували виставку книг, газет, журналів, фотографії а ще запалили свічки. Кожен клас приходив сюди із запаленою свічкою, хвилиною мовчання шанував пам’ять тих що загинули під час цієї сумної події в житті нашої країни. На фото учні 2 (другого) класу Купського НВК разом зі своїм класоводом невтомної пані Віорікою Василевною Марку яка вже більше 30 років працює в нашій школі.

         На двох інших фотографій це учні 11-ого класу члени гуртка «Юні музеєзнавці» (керівник-Е. Скіпор)  з якими ми пішли до символичних могил односельців що загинули під час репресій, на Білу Криницю, на війні, у холодній Сибірії, в степах Казахстану, у далекі Карелії... Ці дві могили знаходяться біля каплички що неподалік від місцевої церкви.

         Після того як запалили свічки на символічні могили ми запалили і поставили свічки в пам’ять жертв Голодомору у самій каплички та хвилиною мовчання шанували їх пам’ять

         Про все це молоде покоління повина знати і пам’ятати.  

                                   Еоеонора Скіпор, педагог-організатор Купського НВК

Comemorarea jertfelor foametei artificiale

Sub acest generic la CIE Cupca a avut loc trista comemorare a jertfelor foametei artificiale din anii 1932-1933. Mai întâi în fiecare clasă au avut loc lecţii ale memoriei. Pe urmă în coridorul şcolii a fost inaugurată o expoziţie a cărţilor, 

ziarelor, fotografiilor pe tema respectivă, Tot aici au fost aprinse şi lumânările memoriei. Clasele rând pe rând au aprins aici flacăra memoriei şi au păstrat un moment de reculegere. Obiectivul i-a reţinut pe elevii clasei a doua împreună cu neobosita lor dirigintă doamna Viorica Marcu care de peste 30 de ani munceşte în această şcoală.

         Împreună cu membrii cercului „Tinerii muzeografi” ai şcolii noastre, elevi în clasa a 11-ea am aprinscâte o lumânare la cele două morminte simbolice ridicate nu departede biserică şi în vecinătatea paraclisului de aici. Aceste morminte sombolizează memoria tuturor celor căzuţi pe meleaguri străine, deportaţi, împuşcaţi, morţi la Fântâna Albă...

         Mai întâi am aprins lumânări la morminte, pe urmă în memoria celor morţi de foame în triştii ani 1932-1933 în Ucraina, am  aprins lumânări în capeliţă, aici am păstrat şi un moment de reculegere.

                    Eleonora Schipor