П`ятниця, 26.04.2024, 06:17
Вітаю Вас Гість | RSS

Купський ліцей Сучевенської сільської ради

Головна Реєстрація Вхід
Меню сайту
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Корисні посилання
Корисні посилання
Корисні посилання
Онлайн тестування

Поради психолога

Іноді кібербулінг завдає більше шкоди, ніж побиття

     Через соціальні мережі та спільноти в інтернеті поширення будь-якої інформації відбувається блискавично. Один клік – і принизливі фото, відео, пародійні зображення, чутки сягають величезної кількості адресатів. Кіберагрессори можуть цілодобово залякувати своїх жертв, створюючи в них ілюзію повного контролю їхнього життя і поведінки.
Діти часто не розповідають про булінг, бо бояться, що вони будуть покарані за «донос». Це захоплює агресора, і його методи стають більш жорстокими і наносять все більшої шкоди жертві.

     Для кіберагрессора не обов’язково мати фізичну силу, авторитет і вплив на однолітків, щоб відчувати свою перевагу. Через інтернет можливість принизити, образити, тероризувати реалізується тільки за допомогою комп’ютера або мобільного телефону. Потрапивши до інтернету, інформація залишається там надовго та може з’являтись на різних ресурсах.
      Це зумовлює тривалий травмуючий вплив на психіку дитини та може призвести до депресії або навіть самогубства.

      Діти та підлітки часто викладають на своїх сторінках в соцмережах особисто інформацію, яка може бути використана агресором в цілях залякування. Та, на жаль, ще далеко не всі батьки знають про кібербулінг і методи захисту від нього. Менше 25% батьків вводять хоч якісь обмеження на користування інтернетом для своєї дитини, при цьому близько 70% дітей щодня заходять в інтернет, а 10% – страждають на виражену інтернет-залежність.

Практичний психолог                                                                                           Дуган  М. Г.

 

 

Як проявляється кібербулінг?

  • Залякування за допомогою повідомлень (погрози, образи)
  • Розсилка фотографій в інтернеті (реальних або перероблених за допомогою фотошопу)
  • Поширення чуток через соціальні мережі
  • Крадіжка паролів соціальних мереж або даних входу в систему для поширення шкідливої ​​інформації
  • Шантаж
  • Виманювання інтимних фотографій
  • Образливі коментарі
  • Або ж агресор може прикинутися вашою дитиною, створивши профіль з її ім’ям і фото, а потім писати через нього образливу інформацію, розсилати повідомлення однокласникам та інше.

             

Ознаки того, що дитина, можливо, піддається нападам і цькуванню онлайн

Будьте уважні, якщо ваша дитина:

  • проводить незвично багато часу в інтернеті, особливо вночі,
  • раптово вимикає комп’ютер, коли ви заходите у кімнату,
  • відповідає на телефонні дзвінки від людей, яких ви не знаєте,
  • нервує, коли отримує нові повідомлення,
  • втрачає інтерес до використання всіх гаджетів,
  • отримує подарунки поштою невідомо від кого,
  • втрачає інтерес до школи, нервує або турбується, коли туди потрібно йти,
  • менше спілкується з друзями і родиною та стає потайною.

 

Що робити, якщо дитина вже зіткнулась з кібербулінгом?

ВАЖЛИВО!
    Пам’ятайте: якщо ваша дитина постраждала від цькування, її шантажують, обіцяють всім розіслати її особисті фотографії або погрожують – ніколи не звинувачуйте і не сваріть дитину.
     Не залякуйте дітей фразами: «Якщо щось подібне станеться – отримаєш у мене!»
    Не допускайте засудження. Ніяких: «Сам винен!». Такі слова призведуть до того, що дитина не захоче звернутися до вас за допомогою.
      Важливо пам’ятати: винна не жертва – винен той, хто скористався її довірою.

      Дітям і без того часто страшно або соромно розповісти дорослим про ситуації, які сталися з ними. Адже раптом сваритимуть? Раптом розчаруються? Раптом не пробачать? Через такі ситуації кібербулінг може вилитися в відвертий шантаж. Адже зловмисник знає: дитина змушена буде робити все, аби батьки / школа / інші люди нічого не дізналися.

Кроки щодо захисту від кібербулінгу

  1. Поясніть дитині, що це не її вина. Що ви підтримаєте її в будь-якому разі, що ви – на її боці та вам можна довіряти
  2. Збережіть все листування, зробивши скріншоти
  3. Заблокуйте акаунти, з яких пише агресор – поставте в чорний список та ігноруйте. Іноді кривдник відступає, коли не отримує реакції
  4. Поміняйте номер телефону дитини і на деякий час видаліть всі сторінки у соцмережах. Якщо дитина буде відчувати себе таким чином «відрізаною» від світу його друзів – створіть нові, секретні сторінки для дитини з іншим ім’ям і без фото, щоб тільки сім’я і друзі знали про них
  5. З’ясуйте, чи знайома дитина з агресором у реальному житті або чи планує зустрітися. Дізнайтесь, що йому відомо про дитину (реальне ім’я, прізвище, адресу, телефон, номер школи). Запропонуйте свою допомогу – обговоріть, як можна знешкодити, заблокувати агресора. Поясніть, якій небезпеці може піддатися дитина при зустрічі з незнайомцями, особливо без свідків.
  6. Зверніться в поліцію. Якщо погрози є досить серйозними, стосуються життя або здоров’я дитини, а також членів вашої родини, то ви маєте право на захист з боку правоохоронних органів.
  7. Якщо ви не впевнені в своїй оцінці того, наскільки серйозно те, що сталося з дитиною, або дитина недостатньо відверта з вами і не готовий йти на контакт, зверніться до психолога.

 

Якщо ваша дитина сама займається кібербулінгом

     Не потрібно забувати, що вашу дитина може бути не лише жертвою, але й агресором. Обов’язково розглядайте кожну ситуацію з двох сторін. Адже навіть добра і тиха дитина може одного разу виявитися на стороні тих, хто знущається над іншими. Причин тому може бути багато: від невпевненості в собі та самоствердження за рахунок приниження інших до бажання виділитися або «здаватися крутим».

Майже всі батьки дітей-агресорів стверджують, що їх дитина ніколи б так не вчинила.

      Донесіть до дитині, що не можна ображати інших людей, обговорювати і критикувати їх зовнішність, колір шкіри, вагу, релігію, родину або стосунки. Не можна писати образливі речі, бажати поганого, знущатися, сміятися над кимось.      Поясніть, що не можна писати погані речі і принижувати навіть незнайому людину. Навіть якщо вона ніколи не побачить тебе у реальності. Поговоріть про почуття і про те, як така поведінка може глибоко поранити іншу людину.

Пам’ятайте, що навіть у цьому випадку дитину краще не сварити. Спочатку опануйте свої емоції!

Наступні кроки:

  1. Переконайтеся, що ваша дитина знає, що така поведінка неприпустима і чому.
  2. Спробуйте зрозуміти причини, чому ваша дитина поводиться таким чином, і шукайте шляхи вирішення проблем
  3. Допоможіть вашій дитині подумати про вихід із ситуації. Вибачення перед жертвами, недопущення такої поведінки в майбутньому, розмова з психологом.

 

Дії батьків при кібербулінгу:

Повідомлення образливого характеру можуть поширюватись анонімно і швидко, що призводить до цілодобового кіберзалякування, тому спочатку встановіть домашні правила користування Інтернетом. Домовтеся з дитиною про тимчасові обмеження, що відповідають її віку. Будьте обізнаними щодо популярних і потенційно образливих сайтів, додатків і цифрових пристроїв, перш ніж ваша дитина почне використовувати їх. Дайте дитині знати, що ви маєте намір відстежувати її діяльність в Інтернеті. Скажіть їй про те, що коли вона піддається кіберзалякуванню, то не повинна втягуватись, реагувати або провокувати кривдника. Замість цього їй необхідно повідомити про все вам, щоб ви змогли роздрукувати провокаційні повідомлення, включаючи дати та час їх отримання. Повідомте про це у школу та Інтернет-провайдера. Якщо кіберзалякування загострюється й містить погрози та повідомлення явного сексуального характеру, зверніться до правоохоронних органів.

    Якщо дитина повідомляє вам, що вона або ще хтось піддається знущанням, булінгу, підтримайте її, похваліть за те, що вона набралася сміливості й розповіла вам про це, зберіть інформацію (при цьому не варто сердитись і звинувачувати саму дитину). Підкресліть різницю між доносом з метою просто завдати комусь неприємностей та відвертою розмовою з дорослою людиною, яка може допомогти. Завжди вживайте заходи проти знущань, булінгу, особливо якщо насильство набуває важкі форми або постійний характер, зв’яжіться з учителем, соціальним педагогом, психологом або директором школи вашої дитини, щоб контролювати ситуацію доти, доки вона не припиниться.

 

 

 

Практичний психолог                                                           Дуган М. Г.

 

 

 

 

 

 

 

 

Профілактики правопорушень та протиправної поведінки серед неповнолітніх учнів

   Формування людини, як відомо, починається з дитинства. В молоді роки закладається основа не тільки відповідних знань, але й норм поведінки, звичок, потреб особи. Виховання молодого покоління - це виховання майбутнього кожної держави, і майбутнє залежить не тільки від рівня професійної підготовки цього покоління, але й від його моральних якостей.

   Сьогодні надто актуальною виступає проблема зростання правопорушень серед молоді. Профілактика правопорушень неповнолітніх є передусім проблемою педагогічною, бо вона пов’язана з вирішенням певного кола виховних завдань. Тому в цій справі особливе місце має зайняти рання профілактика, яка має розпочинатися вже з дитячого садка й початкових класів школи, коли закладаються основи характеру, ставлення до оточуючих, поведінки в побуті.

   Профілактика правопорушень серед молоді – це сукупність державних і громадських заходів, спрямованих на нейтралізацію причин та умов правопорушень і злочинності. Складовими цієї важливої справи є формування у підлітків правильних потреб та інтересів, підвищення їх правосвідомості. Досвід показує, що увага до цього питання невипадкова, адже статистика свідчить, що кількість злочинів та протиправних дій, які були вчиненні неповнолітніми постійно зростає. 

   При визначенні типології учня-правопорушника, покладено вивчення комплексу ознак, які відображають: особливості середовища, в якому формувалася особа правопорушника; особливості його духовного світу (відхилення у сфері потреб, інтересів, звичок); моральне обличчя; ставлення до провідної діяльності; статус у класному колективі; роль, виконувана у групі з протиправною спрямованістю; взаємозв’язок внутрішньої готовності і зовнішніх можливостей при виборі протиправної поведінки; ставлення до вчиненого правопорушення. 

   З метою вивчення думки учнів з приводу розповсюдженості негативних явищ та шляхів їх подолання, виявлення протиправної поведінки неповнолітніх  в Купському НВК в березні проводилося анонімне опитування за анкетою «Молодь і протиправна поведінка».

Опитування проводилося серед учнів 8 – 9 – 10 – 11 класів. Всього взяло участь 59 учнів.

Деякі питання й відповіді які охоплювала анкета:

  • Причини що спонукають молоді до скоєння протиправної дій:
  1. Вплив алкоголю та наркотиків  - 80% відповіли, що спонукає до скоєння протиправної поведінки.
  2. Впевненість у безкарності – 20% відповіли, що спонукає до скоєння протиправної поведінки.
  3. Солідарність з компанією – 20% відповіли що спонукає до скоєння протиправної поведінки.
  4. Задля розваги – 30% відповіли що спонукає до скоєння протиправної поведінки.
  • Чи отримуєте Ви у закладі освіти достатньо інформації про:
  1. Шкідливість та наслідки вживання алкоголю – 75% відповіли що достатньо
  2. Шкідливість та наслідки вживання наркотиків – 100% відповіли що достатньо
  3. Наслідки скоєння злочину та настання кримінальної відповідальності за протиправні дії – 85% відповіли що достатньо
  • Чи скористались би ваші друзі можливістю спробувати наркотики, якщо про це ніхто б не дізнався – 100% відповіли що НІ
  • Чи навчали вас у закладі освіти способам розв’язання конфліктів – 70% відповіли – ТАК
  • Якщо б вам стало відомо про факт насильства серед однолітків, якими б були ваші дії – 95% відповіли, що НЕГАЙНО СПОВІЩУТЬ ДОРОСЛИХ
  • Чи призведуть скоєні нижче проступки до настання кримінальної відповідальності
  1. Крадіжка велосипеда – 100% відповіли – ТАК
  2. Крадіжка мобільного телефону – 100% відповіли – ТАК
  3. Побиття неповнолітнього, що призвело до тілесних ушкоджень середньої тяжкості – 100% відповіли – ТАК
  4. Зґвалтування неповнолітніми особами у складі групи повнолітньої жінки – 100% відповіли – ТАК
  5. Зберігання наркотичних речовин – 100% відповіли – ТАК

Висновки: при обробці результатів анонімних анкет було виявлено, що діти обізнані про наслідки при скоєні правопорушення і усвідомлюють те, що є добре і те що є погано.

Отже, дослідження показало, що профілактична робота психолога, класних керівників, заступника по виховній роботі дає позитивні результати.

Виходячи з результатів моніторингу даного дослідження рекомендується:

ВЧИТЕЛЯМ:

  1. Виховувати  повагу до суспільних цінностей
  2. Проводити виховні години, виховні бесіди з учнями з метою профілактики правопорушень.

БАТЬКАМ :

  1. НБільше уваги приділяти дитині, в якій компанії проводить вільний час, з якими друзями спілкуються, оточуючому середовищу.

ПСИХОЛОГУ:

  1. Налагодження позитивної соціальної взаємодії підлітків за допомогою бесід, дискусій, лекторій і т.п.
  2. 3. Надання консультації  учням та  вчителям .
  3. Проведення корекційної програми для розвинення моральних та суспільних цінностей в житті учнів.

Корекційна робота планується проводитись з учнями з 8 по11 класу за темою: «Програма психологічного супроводу формування сфери ціннісних орієнтацій підлітків». Дана програма, опираючись на актуалізацію проблем школярів сприяє  формуванню адекватності світосприйняття у дітей, через усвідомлення, розширення знань. За допомогою психологічних ігор виникає можливість коригування особистості школярів.                              

Мета: формування сфери ціннісних орієнтацій учнів.

Завдання:

1.Актуалізувати  ціннісні орієнтації учнів на рівні свідомості.

2.Ознайомлювати школярів з нормами моралі та етики методом створення проблемних ситуацій.

3.Розвивати адекватність світосприйняття

Форма проведення: тренінгові заняття

Очікуваний результат:

  1. Вироблення конструктивних шляхів групової взаємодії, уміння різнобічно аналізувати ситуації
  2. Розвиток самосвідомості.
  3. Усвідомлення важливості постановки цілей.

Також, шкільним психологом проводиться значна профілактична робота з неповнолітніми, схильними до правопорушень. Це, зокрема:
- Шкільний облік важковиховуваних підлітків та молодших школярів, які потребують допомоги, підтримки; організація відповідної психокорекційної роботи з ними.
-Відвідування неблагополучних, проблемних сімей.
- Виступи на батьківських зборах, згідно графіку на яких розглядалося питання щодо відповідальності батьків за навчання та виховання своїх дітей.

-Консиліумах, психолого-педагогічних семінарах з рекомендаціями та порадами після висновків досліджень.
- Проведення виховних годин на морально-етичні проблеми, проблеми взаєморозуміння, поваги

  1. Виховна година на тему «Запобігання та обмеження проявів агресивної поведінки» 5-11 класи - січень
  2. Лекторій на тему: «Зупини насилля-захисти себе» 7 – 11 класи – січень
  3. Поточний час
    Пошук
    Календар
    «  Квітень 2024  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
    1234567
    891011121314
    15161718192021
    22232425262728
    2930
    Архів записів

Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний хостинг uCoz