Ось і настав цей день. Купський історичний музей відкритий відтепер офіційно. Ідея створення музею у селі Купка з’явилась ще у 1994 році. Саме тоді ми відсвяткували 110 річницю Купської школи. Зусилля усього педколектива Купської ЗОШ (тепер НВК) були зібрані старовинні речі: одяг, предмети побуту, фотографії, тощо. Спочатку розміщували їх у кабінет історії, потім поділили окреме приміщення. З часом звільнилась ще одне приміщення і таким чином для музею були поділені 2 невеликі кімнати і коридорчик.

    У приміщені з ліва від вхідної двері розміщали з історії розвитку освіти, а в приміщені з права предмети побуту.

      З часом зібралось певна кількість але їх треба було оформити і розкладати по певному порядку.

     Декілька років тому я особисто прийнялась за цю справу. Роботи було дуже багато. Систематизувати предметів у музеї це нелегка справа. Розмістила, зібрала ще нові експонати, а потім мені запропонували їх записувати. Так і почала нову, важку але потрібну і цікаву справу. Тепер у першій кімнаті е ціла стіна з стендами де коротко написано історія розвитку навчання у Купці починаючи з 1884 року до сьогодення. Також є список всіх директорів 2-ох шкіл а ще написані будівлі школи та дитячого садка різних періодів. Хочу подякувати вчителю прикладного мистецтва нашої школи Василю Т. Броаска за те що допоміг у намалюванні та написанні цих стендів.

      На протязі років ми зібрали колективні фотопортрети (вьєнетки) які тепер розмістились на 2 стінах кімнати. На столах знаходяться атестати, табелі, повідомлення про успішність учнів австрійського, румунського, радянського та українського періоду. Маємо велику кількість фотографій різних шкільних подій і заходів з ДНЗ. Цілий шкаф розміщує книги наших авторів. Серед цих книг є монографія села (автори – Петро Чобану, Василь Сланіна і Ревека Преліпчан) всі 3 автори родом з Купки жили у різних містах Румунії. Називається вона «Купка, село на Буковині» (рум. мовою). До речі головному автору Петро Чобану створенні окремий стенд де розміщені газетні матеріали присвячені йому.

          В планах на майбутнє одна стіна буде присвячена відомим людям села, важливим подіям на протязі років, видатним місцям села.

       Тепер тут знаходяться велика виставка присвячена поету Іллі Мотреску. Також є нова виставка присвячена 150 років письменниці Ользі Кобилянської.

    У коридорі музею є понад три десяткі папок які містять матеріали (газети, фотографії, ксерокси, брошури) присвячені відомим людям нашої країни різних часів, Т. Шевченко, Ю. Федьковича, О. Кобилянської, М. Ємінеску, я ще В. Івасюка, І. Миколайчика, К. Смаля ну і звичайно наші сьогоденні, М. Мінтенко, Е. Богданюк. Цілий ряд папок присвячені різними подіями: 9 травня – День Перемоги, Відомі українці, Буковина – край де варто жити, Купка – рідне село, Наші вчителі, Шкільні події тощо.

         Досить привабливо є друга кімната етнографічна. За декілька років ми зібрали багато старовинних експонатів, одяг, (народні костюми жіночі, чоловічі, дитячі) вишиті і написані картини на які зображені птахи, звірі, дерева, квіти, посуд, глечики, кувшини, тарілки, чашки, деревянні ложки, бутлі, та інші. Звичайно є і меблі: шкафчік, стіл, ткацькій верстат. Маємо ікони, фонарі, роботи членів гуртка «Майстриня» (маленькі вишиті картини).

   Звичайно, музей постійно поповнюється новими експонатами. В цьому посприяють наші вчителі, учні, їх батьки, люди села.

    Хочу подякувати колишньому директору Купської ЗОШ (тепер НВК) Д. М. Кукурудз за те що почав цю роботу ще у 1994 році разом з педколективом. На протязі років вчителі нашої школи Олена Сидак, Марілена Зигря, Міхаела Унгурян вели музейну справу, зробили багато корисно, зібрали речі, вели музейний гурток. Велике їм спасибі.

       Останнім часом велику допомогу в роботі музейної справі: правильно оформлення документації, розташування експонатів, тощо надали мені директор Глибоцького краєзнавчого, музею Анжела Жижиян, старший співпрацівник обласного краєзнавчого музею, відома пані Євдокія Антонюк – Гаврищук, методист цього ж музею, Оксана Дребіт, відповідальному за музейну справу обласного центру туризму п. Володимиру Сингаєвському. Особливу подяку хочу висловити пані Ользі Шевченко, методист музеєзнавець Глибоцького центру туризму, директор літературно – меморіального музею Домкі Ботушанської з Глибоки.

     Допомагають мені у музейні справі і члени гуртка «Юні музеєзнавці це учні 8 і 10 класів та учень 11-го кл.  Купського НВК Каталін Бічер. Корисні поради дають нам і методисти Глибоцького Центру туризму на чолі з директором Анатолієм Дудка.

    У Глибоцькому районі працюють вже офіційно 5 музеїв при навчальних закладах. Це музей у Старий Вовчинець, директор - Іван Топало, музей їм. Гакмана у с. Опришени, директор Микола Боднарюк, музей Домкі Ботушанської у Глибоцькому музеї, директор Ольга Шевченко. Тепер відкрили ще два у с. Сучевени, директор Лілія Плеван ну і у с. Купка в приміщені НВК, директор Елеонора Скіпор. У майбутньому планується відкрити ще 2-3 музеї у Глибоцькому районі.

      Моя вдячність молодим вчителям нашої школи Івану Плевану, Сергію Скіпора, Олені Цибуляк за друкування матеріалів про наш музей на комп’ютері.

     В урочистій обстановці, у присутності комісії з області та району, місцевих вчителів та учнів музей був відкритий.

      Музейна справа – це дуже цікава справа. Тут не можна бути байдужим. Це наша історія, культура, цивілізація. Все що ми збираємо від наших предків залишиться для майбутніх поколінь. Через століття зберігаються експонати, зберігається пам'ять, зберігаються речи і справи людей які створюють історію. Тому і треба примножити і зберегти, працювати і діяти, створити і надіятись. А ще любити цю справу і робити її з задоволенням.