Щороку напередодні Дня Перемоги ми шануємо  всіх тих, що постраждали під час війни та сталінських репресій, були розстріляні у Білій Криниці.

            Спочатку ми підготували виставку малюнків та літератури на цю тему.

            Як  і у попередні роки з букетами квітів та лампадками ми були на місцевому цвинтарі де похована учасниця війни та ветеран педагогічної праці Зінаїда Прокопівна Полянська. Ми вшанували її пам'ять  та іншої учасниці війни та праці, людини котра була репресована та реабілітована Єлізавети Василівни Богданюк, котра похована у сусідньому селі.

            Коли вони були живими ми запрошували їх до школи, пізніше ми ходили до них додому. На жаль 3-4 роки тому вони відійшли у вічність. Тепер ми  вшануємо їх пам'ять. Хвилиною мовчання ми вшанували  їх пам'ять та поклали квіти до могил. Донька Зінаїди Прокопівни, Тетяна Костянтинівна Полянська, теж вчителька за фахом, принесла сюди столик та поклала фотографію матері, її медалі, грамоти. Розповідала про її життя, роботу.

            У капличці, що знаходиться біля місцевої церкви, ми запалювали свічки та лампадки шануючи всіх загиблих під час другої світової війни, всіх репресованих, розстріляних, невинноубієнних тощо. Прочитали «Отче наш» за всіх односельців, що постраждали.

            Активно долучились до проведення цього заходу  члени учнівського самоврядування на чолі з Мартою Беліч та члени гуртка «Юні музеєзнавці».

            Такі заходи виховують у молодого покоління  любов до минулого, пошани до ветеранів та історії нашого народу.

                                                Елеонора Скіпор